Публікації

Продаж нерухомості, придбаної фізичними особами на підставі отримання спадщини в контексті змін податкового законодавства

Податкові наслідки при придбанні на підставі отримання спадщини майна, що знаходиться на території Республіки Польща або придбання майнових прав, що здійснюються фізичними особами на території Республіки Польща, регулюються Законом від 26 липня 1991 р. про прибутковий податок з фізичних осіб та Законом від 28 липня 1983 р. про податок на спадщину та дарування.

Згідно ст. 6 пар. 1 пункт 1) Закону про податок на спадщину та дарування, податкове зобов'язання при придбанні спадщини виникає в момент прийняття спадщини.

У польській правовій системі придбання майна та майнових прав породжує податкове зобов'язання для спадкоємців - необхідність сплати прибуткового податку з фізичних осіб.

Основою такого оподаткування є вартість придбаного майна і майнових прав за мінусом боргів і обтяжень по ним (якщо такий тягар існує). Вартість даного майна або права власності визначається відповідно до їх статусу на дату придбання і за ринковими цінами на день виникнення податкового зобов'язання.

В контексті податку на прибуток від фізичних осіб при продажу нерухомості, придбаної на підставі отримання спадщини, варто поглянути на поправки до Закону про податок на доходи фізичних осіб, які сталися в останні роки.

З 1 січня 2007 р., під час продажу успадкованого майна, спадкоємець був зобов'язаний сплатити прибутковий податок від фізичних осіб в розмірі 19% від вартості цього майна. Проте, закон передбачає два варіанти звільнення від цього зобов'язання.

Перший варіант полягав у тому, щоб відкласти продаж нерухомості на 5 років з кінця календарного року, в якому відбулося спадкування, тобто, в якому сталася смерть заповідача. Слід додати, що в тому правовому статусі тривалість володіння заповідачем цією нерухомістю не мала ніякого значення для податкового зобов'язання та пов'язаних з ним пільг.

Другий спосіб уникнути необхідності платити податок полягав у тому, щоб використовувати т.зв. полегшену реєстрацію. Неоподатковувана продаж успадкованої нерухомості була можлива тільки по закінченню як мінімум 12 місяців з моменту реєстрації спадкоємця в цій нерухомості для постійного проживання.

Остання поправка, що набула чинності 1 січня 2019 р. принесла значні і, безсумнівно, вигідні для спадкоємців зміни в податковому законодавстві в контексті прибуткового податку при продажу нерухомості, придбаної у спадок. Завдяки новим правилам, спадкоємці можуть бути звільнені від обов'язку сплачувати прибутковий податок набагато раніше.

Найбільша різниця, в порівнянні з попереднім правовим статусом, полягає в тому, що з 2019 р. враховується тривалість періоду, протягом якого майно належало заповідачу. В даний час 5-річний період, після якого придбана нерухомість може бути продана без сплати 19% прибуткового податку, розраховується не з дати смерті заповідача, а з дня набуття або споруди майна заповідачем.

Нові правила застосовуються як до спадкоємців, які придбали майно після 1 січня 2019 р. так і до тих, хто придбав майно ще до внесення поправки. Вирішальним буде момент продажу нерухомості, а не момент її спадщини.

На підставі змінених правил виникає питання: щоб продати нерухомість, якою заповідач володів як мінімум 5 років, чи потрібно платити прибутковий податок у розмірі 19% від її вартості? У зв'язку з цим законодавець передбачив, що буде існувати можливість додаткового звільнення від обов'язку зі сплати податку від придбаної нерухомості у спадок. Неоподатковувана продаж такої нерухомості можлива, коли фінансові ресурси, отримані від її продажу, будуть призначені для власних житлових цілей спадкоємця.

Пункт 21 статті 25 Закону про прибутковий податок з фізичних осіб містить закритий каталог витрат, які включені в якості власних житлових цілей. Каталог включає в себе витрати, крім іншого на:

1. покупка житлового будинку, його частини або частки, або придбання житлової квартири або частки цієї квартири, яка формує окрему власність, а також придбання землі або частки землі, пов'язаної з цим будинком або квартирою;
2. придбання права спільної власності на житлову квартиру або частини в такому праві, право на окремий будинок в житловому кооперативі або частки в такому праві;
3. придбання землі під будівництво житлового будинку або частки в такій землі (...);
4. будівництво, розширення, надбудова, реконструкція або реконструкція власного житлового будинку, його частини або власної житлової квартири;
5. розширення, надбудова, реконструкція або адаптація для житлових цілей власного нежитлового будинку, його частини, власної не житлової квартири або власного нежитлового приміщення;
6. погашення кредиту (позики) і відсотків за кредитом (позикою), взятому платником податків до дати отримання доходу від продажу успадкованої нерухомості для цілей, зазначених вище.

В контексті звільнення спадкоємця від обов'язку сплачувати прибутковий податок у розмірі 19% шляхом розподілу доходів від проданої нерухомості на власні житлові цілі, слід звернути увагу на положення, що стосується термінів, оскільки закон також був змінений в цьому відношенні.

До 2019 р. умовою отримання податкового звільнення було розподіл коштів від продажу нерухомості для реалізації власних житлових цілей протягом 2 років з моменту закінчення податкового року, в якому було здійснено продаж. В даний час цей термін був продовжений до 3 років.

Підсумовуючи вищевикладене, зміни в податковому законодавстві, що вступають в силу з 1 січня 2019 р. в рамках, обговорюваних у цій статті, повинні бути оцінені позитивно. Тепер спадкоємці можуть продавати успадковану нерухомість набагато швидше і простіше, не сплачуючи прибутковий податок з фізичних осіб в розмірі 19%. Продовження терміну можливості виділення коштів від продажу нерухомості на власні житлові цілі з 2-х до нинішніх 3-х років також йде на користь для спадкоємців. Велике значення має також можливість зараховувати період володіння нерухомістю заповідачем для отримання податкових пільг.

Вищевказані зміни покращать становище тих платників податків, які хочуть перевести в готівку успадковане майно як можна швидше і ефективніше і, перш за все, без необхідності платити високий податок на прибуток.